Інвертор глохне або зварювання «плаває» не через сам апарат, а через тонкий подовжувач. Кабель на 1,5 мм², який спокійно тягне дриль, під зварювальним струмом гріється, просідає по напрузі — і дуга починає рватися. Щоб інвертор працював стабільно, орієнтуйтеся не на розетку «220 В», а на струм зварювання та переріз жили.
Рахуйте по струму зварювання, а не по потужності апарата
Побутовий інвертор на 160–200 А у піку споживає з мережі значний струм — під час горіння дуги це десятки ампер. Саме цей момент і визначає вимоги до кабелю. Подовжувач із жилою 1,5 мм² розрахований приблизно на 16 А тривалого навантаження, і зварювання на середніх та високих струмах виводить його за межу. Жила 2,5 мм² тримає близько 25 А — це вже робочий мінімум для інвертора під навантаженням.
Проста логіка: чим вищий струм зварювання ви реально використовуєте, тим товща потрібна жила. Для електрода 3 мм і струму від 120 А беріть 2,5 мм² і не менше. Тонший кабель або зварюватиме нестабільно, або грітиметься по всій довжині.
Чому довжина погіршує ситуацію
Що довший кабель, то більше падає напруга на ньому під навантаженням. Для зварювання це критично: інвертору потрібна стабільна вхідна напруга, інакше він раніше йде в захист або дає гіршу дугу. Тому правило подвійне — з ростом довжини треба збільшувати переріз, а не лишати той самий.
Подовжувач 3 м на 2,5 мм² поводиться зовсім інакше, ніж 40 м на тому ж перерізі. Для короткого підключення біля розетки вистачить 2,5 мм². Якщо тягнете живлення через двір чи поверх, під зварювання розумніше брати ще товщу жилу й мінімальну достатню довжину, а не найдовший кабель «про запас».
Обов'язково розмотуйте котушку повністю
Подовжувач на котушці під зварювальним навантаженням треба змотувати з барабана до кінця. Кабель, згорнутий у бухту, працює як індуктивна котушка й сильно гріється — при струмах зварювання ізоляція може підплавитися навіть на моделі з нормальним перерізом. Це не рекомендація для зручності, а умова безпеки.
Тому для стаціонарного зварювання зручніші прямі будівельні подовжувачі з жилою 2,5 мм², а котушку, якщо використовуєте, завжди розмотуйте на всю довжину.
Заземлення й пряме підключення
Інвертор має металевий корпус і працює з високими струмами, тож заземлення обов'язкове. Використовуйте подовжувач із заземлювальним контактом і не вмикайте апарат через дешеві трійники чи розгалужувачі — кожне слабке з'єднання під зварювальним струмом гріється й іскрить.
Що брати під інвертор
Мінімум — жила 2,5 мм² із заземленням. Для струмів від 120 А і роботи електродом 3 мм це вже не запас, а необхідність. Довжину беріть найкоротшу з достатніх, а котушку завжди розмотуйте повністю. У каталозі подовжувачів Yatomarket переріз жили вказано у фільтрі, тож можна одразу відсіяти моделі 2,5 мм² під зварювальний інвертор і не купувати тонкий кабель на удачу.